понеділок, 22 червня 2015 р.

День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни

Темрява. Туман. Тиша. Але тиша тривожна. Прикордонники сторожко прислухаються. На протилежному березі Бугу гітлерівські війська закінчують останні приготування.
Наводяться тисячі гармат, до літаків підвішуються бомби, заправляються пальним танки. Наближається час «X» — 3.15 (4.15 за московським часом)...
Гуркіт. Вибухи. Дим пожеж. Крики поранених, плач жінок і дітей. Стогін самої землі... 22 червня 1941 року на світанку німецькі війська віроломно, без попередження, напали на Радянський Союз.
Почалася Велика Вітчизняна війна радянського народу проти агресора. У фашистів на головних напрямках було більше гармат, літаків, танків, добре навчених солдатів.
На боці Німеччини виступили Італія, Румунія, Фінляндія, Угорщина. Перед тим як напасти на Радянський Союз, Німеччина захопила Австрію, Чехословаччину, Польщу, Францію, ще деякі держави Європи. 
Промисловість цих країн почала працювати на фашистів. Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу 1941 — 1945 pp. — небувала в історії за своїми масштабами та жорстокістю битва радянського народу проти гітлерівського фашизму.
У цій війні вирішувалася доля всієї Європи, всього світу.
Планом агресивної війни Німеччини проти Радянського Союзу — «БАРБАРОССА» — передбачалося нанести блискавичну поразку.
Для нападу готувалося 190 дивізій Німеччини та її союзників. Ворог розраховував покінчити з нами швидким, стрімким ударом. Але глибоко прорахувався.
Як один піднялися радянські люди на захист своєї Батьківщини. Перший удар ворога прийняли прикордонні війська...

Все починалося з грому небесного,
Такого жорстокого, такого нечесного.
Із ненависного, злісного грому,
Який на світанку вигнав із дому...

А небо світле закрили чорні хрести!
Господи! Боже! Якщо ти є, захисти!..
Крізь руки у двір гусенята малі...
І кров на травиці... І кров на землі...

І шипить у ставку гаряче залізо,
І полум'я дике шугає над лісом...
І мама мовчазно-бліді, мов стіна...
І тато поволеньки кажуть: «Війна...»


Немає коментарів:

Дописати коментар